Аліна Григорівна Костюченко, завідувач сектору акцизного збору ДПА в Черкаській області:

       «Серед платників акцизу на Черкащині переважають лікеро-горілчані заводи. Проаналізувавши їхні обсяги виробництва за 10 місяців 2007-2009р.р., коли ставки акцизного збору зростали декілька разів, слід вказати на загальне збільшення таких обсягів – з 5 459 до 9 112 тис.дал. Черкаські лікеро-горілчані підприємства відомі в Україні. Вони працюють на якість, тому і зростають обсяги виробництва і продажу»

       Анатолій Борозенець, головний лікар Черкаського обласного наркологічного диспансеру:

       «Наша держава досягла споживання біля 12 л чистого алкоголю протягом року на 1 особу. Це високий показник. Критичним, за даними стандартів Всесвітньої організації охорони здоров’я, вважаться 9 л. Офіційно на Черкащині близько 20 тисяч осіб, хворих на алкоголізм. Підвищення акцизів за таких умов – правильний крок. От тільки робити продукцію дефіцитною теж не варто. Бо буде як на початку 80-х – тоді пили все, що горить. Проте тому, хто хоче випити, ціна, на жадь – не завада»

       Петро Олексійович, 58 років, м.Сміла:

       «Підвищуючи акцизи, держава створює сприятливі умови для розвитку підпільного бізнесу. Якщо горілка і тютюн будуть дорожчати, їх все одно вживатимуть. Дістати, приміром, чвертку - не проблема. На конвеєр самогоноваріння поставлені цілі квартири. Схема відпрацьована. А щодо можновладців. Вони зацікавлені, щоб люди були затурканими, темними і п’яними. Такими легко керувати»

       Роман, 29 років, заробітчанин

       «Декілька років працюю в Італії і побачив, як у цій країні на державному рівні вирішуються питання охорони здоров’я та навколишнього середовища. Цигарки, алкоголь і пиво в Європі обходяться набагато дорожче, ніж тут в Україні. Перш, ніж це придбати, середній італієць прорахує, що і скільки він може собі дозволити. Людина, яка заробляє собі на життя, економить на шкідливих звичках. Я, наприклад, кинув палити. Зараз мені дуже дивно спостерігати в Україні молодих людей, які ніде не працюють, не мають доходів, але багато палять і вживають дорогі напої».

       Петро Григорович Бондаренко, 61 рік, пенсіонер, м.Черкаси

       «Підвищення акцизів – резервний інструмент влади. Хотілося, щоб законодавці, які підвищують акцизи, встановили жорсткий контроль якості підакцизних товарів. Я згоден платити дорожче, але не за підробку».

       Анастасія, 20 років, студентка, м.Київ

       «По суті акцизи – це плата за розкіш. Я вважаю, що людина, яка може дозволити собі розкіш отруювати власний організм (тютюн, алкоголь) та оточуючих (знов-таки тютюн, нафтопродукти та транспортні засоби), нехай платить за це».