Ми пам’ятаємо: Корсунь-Шевченківська битва
Корсунь-Шевченківська операція увійшла
в історію Великої Вітчизняної війни як “новий Сталінград”, “Сталінград на
Дніпрі”. За свідченнями учасників і висновками військових істориків, вона була
однією з найжорстокіших битв Другої світової війни. В операції брало участь
336000 осіб з радянської сторони (війська 1 та 2 Українських фронтів) і 170000
з німецької (війська 1 танкової та 8 піхотної армій). Операція почалась на
світанку 24 січня 1944 р. на ділянці 2 Українського фронту. Після артпідготовки
у наступ перейшли підсилені передові батальйони 4 гвардійської і 53 армій.
Майже одночасно із загальновійськовими
арміями бойові дії почала 5 гвардійська танкова армія, яка мала завдання
здійснити рейд тилами ворота, відрізати йому шляхи відступу і з’єднатися в
районі Звенигородки з частинами 1 Українського фронту. У бій було введено 5
гвардійський Донський козачий кавалерійський корпус. Основним його завданням
було не допустити відходу на південь корсунь-шевченківського угруповання
німецьких військ. 26 січня з протилежного боку корсунь-шевченківського виступу
німецьким військам нанесли удар 27 і 40 армії, а 27 січня - 6 танкова армія 1
Українського фронту.
28 січня в районі Звенигородки танкістами
двох фронтів було здійснено оперативне оточення угруповання німецьких військ. З
лютого радянські війська завершили утворення внутрішнього і зовнішнього фронтів
оточення. 6 частинам і з’єднанням, які найбільше відзначилися в завершенні
оточення, було присвоєно почесне найменування “Звенигородських”. 8 лютого з
метою припинення кровопролиття радянське командування пред’явило командуванню
оточеного угруповання ультиматум. Після його відхилення радянські війська
перейшли у наступ по всьому кільцю оточення, авіація 2 і 5 повітряних армій та
зенітна артилерія надійно закрили “котел” зверху. Жорстокі бої точилися на
зовнішньому фронті, де німецькі війська намагалися блокувати оточення на
корсунь-шевченківському виступі. Їм протистояли частини та з’єднання 53
та 40 армій. 14 лютого війська 52 армії звільнили м. Корсунь. 17 лютого
завершилися бої по знищенню оточеного угрупування. Радянські і німецькі війська
зазнали великих людських витрат. На честь битви 3 і 18 лютого
Москва салютувала 20 артилерійськими залпами з 224-х гармат. За мужність і
героїзм понад 100 радянських солдат і офіцерів удостоєні звання Героїв
Радянського Союзу. 23 частинам та з’єднанням присвоєно почесне
найменування “Корсунських”. Місто Корсунь-Шевченківський нагароджене орденом
Вітчизняної війни І ступеня. Місцем пам’яті про тих, хто брав участь у
Корсунь-Шевченківській операції, є музей історії Корсунь-Шевченківської битви.